Мирне небо, за яке не заплатив тільки ТИ

Україна — країна багата. Багата людьми, ресурсами, духом. На жаль, багата вона і тими, хто у розпал військової агресії проти держави, прагне збагатитися за рахунок конфлікту…

Є в Україні така громадська організація, діяльність якої викликає багато запитань не тільки у кожного мислячого громадянина країни, але й у правоохоронних органів. Разом з тим, розмах задіяних ресурсів дозволяє їй успішно не лише працювати до сьогодні, але й методично підточувати обороноздатність країни…

Мова йде про так звану Громадську організацію «Товариство сприяння обороні України». Широкому загалу ГО більш відома як ДТСААФ (більш відома російська абревіатура «ДОСААФ»), правонаступницею якої, по «щасливій випадковості» і стала ТСОУ.

Звісно, виникають питання, яким чином ГО, про яку більшість людей знають як про «курси водіння», може нашкодити українській державності? Спробуємо розібратися…

Як було?

За часів радянської окупації Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту було створене як «оборонно-патріотична громадська організація». Пропагуючи есересеро-патріотичні ідеї, товариство виховувало і навчало молодь у дусі своїх цінностей. Основною з них була готовність (як на моральному рівні, так і у плані умінь та навичок) молоді та всього населення захищати країну.

Організація видавала пропагандистські книги, брошури, плакати, довідково-навчальні матеріали. Але основною діяльністю ДТСААФ було навчання молоді професіям, які могли стати в нагоді тоталітарному режиму як у мирний час, так і у період війни.

ТСОУ

Зокрема, у організації можна було отримати професію водія, тракториста, електрика, моториста, радиста тощо. У ДТСААФ існували авіаційні напрямки підготовки (стрибки з парашутом), а також розгалужена мережа тирів, де потенційних воїнів режиму навчали стріляти.

Заявляючи по про повну «добровільність» членства в ДТСААФ, вступати в організацію примушували під загрозою усіляких покарань — позбавлення премії, стипендії, тощо. Також у СРСР позиціонували ДТСААФ як виключно громадську організацію, що існує виключно на членські внески. Насправді ж, для того, щоб утримувати величезну інфраструктуру автодромів, аеродромів, тирів, полігонів, і проводити безоплатне навчання молоді, спрямовувалися партійні кошти.

Що було?

На момент здобуття Україною незалежності, у володінні організації нараховувалося біля 30 авіаційних клубів, сотні автодромів та автошкіл, тисячі одиниць техніки та декілька тисяч об’єктів нерухомості. За різними оцінками, загальна вартість активів ДТСААФ складала від 2 до 10 млрд долл США.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від  4 лютого 1994 року, майно загальносоюзних організацій мало бути передане у загальнодержавну власність, розпоряджатись якою повинен був Фонд держмайна. Ігноруючи нормативні акти парламенту, ТСОУ привласнила майно ДТСААФ, оскільки її попередниця на «позачерговому з’їзді» визнала її своєю правонаступницею.

ТСОУ

Вдумливому читачу навряд треба розповідати, як використовувалися басейни, сауни, тири, аеродроми та їх майно у «буремні» 90-ті чи нульові… Також виявилося, що частина об’єктів нерухомості колишнього ДТСААФ розташована на привабливих для бізнесу територіях. Частина з них була розпродана по нижчій від собівартості ціні…

Що лишилося?

Станом на 2014 рік — час, коли у країну вдерся агресор — ТСОУ володіла наступними активами:

  • 7,5 тисяч штатних працівників;
  • 5078 приміщень і споруд;
  • 874 гаражів та пунктів технічного обслуговування автотранспорту;
  • 56 складів паливно-мастильних матеріалів;
  • 53 пунктів заправки;
  • 168 складов;
  • 391 автодром;
  • 9 аэродромів;
  • 8 казарм;
  • 12 полигонів;
  • 98 мото- і автотрас;
  • 99 колективних радіостанцій;
  • 77 військових смуг перешкод;
  • 12 майданчиків службового собаківництва;
  • 10 полів для мотоболу;
  • 15 картодромів;
  • 3 мототреки;
  • 3 водні станції;
  • Палац водного спорту;
  • Спортивно-технічний комплекс «Чайка»
  • 524 оборонно-спортивних клуба;
  • 146 шкіл ТСОУ;
  • 56 центрів оборонно-технічної роботи;
  • 29 авиаційно-технічних спортклуби;
  • 144 стрілецьких та 361 пневматичних тири;
  • 367 кімнат зберігання зброї;
  • Стрілецький комплекс «Снайпер».

Як є?

Звичайно, після вивчення цього списку ресурсів організації може виникнути думка, що з воєнною чи цивільною підготовкою у сучасної молоді просто не може бути проблем. Але ба, стрільбище перетворилося на готельно-ресторанний комплекс, приміщення автошколи передані бізнесу, та й саме навчання навіть банальному водінню стало платним і, як правило, не по кишені сучасній молоді. Так, вартість курсів , наприклад, у Харківській філії ТСОУ складає від 1,2 тис. до 3 тис. гривень (див. скріншот з сайту організації нижче).

ТСОУ

Наразі спостерігається ситуація, коли, маючи величезні ресурси для військово-патріотичного навчання і виховання підростаючого покоління, формування у нього потрібних умінь і навичок, ТСОУ займається банальним бізнесом під патріотичними гаслами.

Що найдивніше?

Показовим є ставлення деяких представників організації до свої діяльності, за яку, на їх думку, повинні заплатити ще й платники податків.

Так, на засіданні одного з районних підрозділів ТСОУ була озвучена думка про необхідність відшкодування держбюджетом коштів, витрачених на «підготовку молодих людей до армії». Начебто, представники ГО «витрачають матеріальні та фінансові ресурси» на підготовку молоді до служби в лавах ВСУ, а Міноборони «не відшкодовує ніяких коштів».

Видно, мирне небо і спокійний сон недостатня плата для бізнес-ділків від ТСОУ…

Комментарии
Поделиться